
“І сталось по деякім часі, і приніс Каїн Богові жертву від плоду землі. А Авель, він також приніс від своїх перворідних з отари та від їхнього лою. І зглянувся Господь на Авеля й на жертву його, а на Каїна й на жертву його не зглянувся. І сильно розгнівався Каїн, і обличчя його похилилось. І сказав Господь Каїнові: Чого ти розгнівався, і чого похилилось обличчя твоє? Отож, коли ти добре робитимеш, то підіймеш обличчя своє, а коли недобре, то в дверях гріх підстерігає. І до тебе його пожадання, а ти мусиш над ним панувати. І говорив Каїн до Авеля, брата свого. І сталось, як були вони в полі, повстав Каїн на Авеля, брата свого, і вбив його.”
📖Буття 4 : 3 – 8
Коли ти схиляєшся до шляху Божої Істини і любові у своїх думках, мотивах та вчинках, то отримуєш милість і новий шанс.

Якщо ж ти не схиляєшся до Божої Істини і Його любові у всьому, то біля дверей серця лежить гріх і твоє життя стає керованим його вабленням.

Проте ти завжди маєш змогу і шанс все змінити…
Це те, що формує кожної миті мотиви твого серця і, звідти вже, все твоє подальше життя.

Це твій світогляд і світосприйняття твого серця:
“Для чистих все чисте, а для занечищених та для невірних не чисте ніщо, але занечистилися і розум їхній, і сумління. Вони твердять, немов знають що Бога, але відкидаються вчинками, бувши бридкі й неслухняні, і до всякого доброго діла нездатні.”
📖До Тита 1 : 15 – 16
Ти можеш скільки завгодно вважати, що в тебе все ок, але ти маєш пильнувати саме ці двері, бо руйнування приходить саме звідти…
“а шляхетний міркує шляхетне, і стоїть при шляхетному.”
📖Iсая 32 : 8
Ти маєш усвідомити природу та напрямок твоїх життєвих міркувань: чи вони підносять тебе самого, чи вони підносять Бога?
Помітити це можливо через:
⁃ Через відсутність постійних відносин із Богом,
⁃ Надання значущої переваги матеріальному та пихатому,
⁃ Свідомий вибір НЕБожого шляху.
“маючи віру та добре сумління, якого дехто відкинулися та й розбилися в вірі.”
📖1-е Тимофiю 1 : 19
Чому ми не викидаємо його геть?
Бо так більш логічно і зрозуміло, коли вже ти став на цей шлях.
Для такої людини, все, що відбувається, РАПТОМ стає зрозумілим, але ж Бога неможливо прорахувати і передбачити.
Тому, на противагу цьому, Віра Божа – це завжди незрозумілий та дратуюче «ходіння по воді» в очах тих, хто обирає жити шляхом цього світу:(





“Отож, коли ти добре робитимеш, то підіймеш обличчя своє, а коли недобре, то в дверях гріх підстерігає. І до тебе його пожадання, а ти мусиш над ним панувати.”
Буття 4 : 7