
“Так бо Бог полюбив світ, що дав Сина Свого Однородженого, щоб кожен, хто вірує в Нього, не згинув, але мав життя вічне.”
📖Вiд Iвана 3 : 16
Це дві лінзи, які сворюють призму Божого погляду на все: на всесвіт, на людину, на сімʼю, на країну, будь що.
Тож сьогодні ми знову говоритимемо про Божу любов, саме про Божу, а не любов, як добре і позитивне явище.
“Хто не любить, той Бога не пізнав, бо Бог є любов!”
📖1-е Iвана 4 : 8
Бог є любов, але любов не є Бог!
Бо наш, навіть найідеальніший, погляд на любов ніяк не відображає її Божого розуміння.
Бо в нашій призмі любові немає найголовнішого – ЦІНИ ВЛАСНОЇ ЖЕРТВИ:(
Нам дуже хочеться, щоб:
Але ж ця наша любов не ідеальна, бо в ній нема цієї жертви і тому вона не діє:(
Скільки б ми не говорили про Істину, справедливість, праведність, милість, доброту та милосердя, якщо вони не переломлені через призму Божої любові, вони є лише нашими добрими намірами.
Чудовими, але бездієвими 🙁
“Він упокорив Себе, був слухняним аж до смерті, і до смерті хресної…”
📖До филип’ян 2 : 8
Лише це і виключно це. Саме тому наші, навіть найдобріші наміри – це вже не те.
Божа любов починається на хресті і тому вона має цю здатність: звідти вона тече крізь віки та тисячоліття.
І так далі…
Проблема багатьох віруючих у сприйнятті Божої любові в тому, що вони намагаються відштовхуватись від якихось обставин або самих себе у питанні Божої любові, але Божа любов формується лише на основі того що відчувала серце Бога в ту мить коли Христос помирав на хресті і чим Він керувався, коли це відбувалось.
Саме тому Христос молився у саду Гефсиманії:
Не чого Я хочу, а що Ти (Батько Небесний) хочеш…
А не тому, що: Батько, допоможи цим людям, бо шкода, що їм так погано…
Божа ІДЕАЛЬНА любов – це завжди комбінація люблячого серця Отця Небесного, яке було по-справжньому люблячим, бо містить в собі ціну хресної жертви однородженого Сина.
*****
“Ми з того пізнали любов, що душу Свою Він поклав був за нас. І ми мусимо класти душі за братів!”
📖1-е Iвана 3 : 16



