Сьогодні ми говоримо про Боже єднання сердець двох людей в одне ціле і це дуже важливо, бо саме тут ми можемо зрозуміти і відчути Божий погляд на відносини людини з Богом та між людьми.
Тож, нехай це буде слово, яке буде настановою для молодих і повчанням для кожного з нас, бо єднання це не лише про шлюбні відносини, а і будь-які відносини віруючих людей.
Поговоримо?..
“Отже, я, в’язень у Господі, прошу вас, щоб ви поводилися гідно звання, до якого були покликані, з усякою покірністю і лагідністю, з довготерпінням, у любові підтримуючи одне одного, намагаючись зберігати єдність духа в союзі миру.”
ЕФЕСЯН 4:1–3
Це найкраще побажання нареченій і нареченому…
Чому?
Бо сьогодні ми живемо у світі, де саме знецінення стало трендом сучасних родинних відносин.
Знецінення того, що ми отримуємо і маємо.
Якщо раніше цього або майже не відбувалось, або було можливими після багатьох років, сьогодні ця згубна тенденція починається майже одразу:(
Раніше ми ремонтували, зараз — викидаємо і знаходимо нове…
Легко замінюємо, бо навіщо нам старе, коли є щось свіже і нове?
Давайте спробуємо зрозуміти, як і чому те, що є цінним для нас, одного дня прикро втрачає свою актуальність і цінність…
“Ось чому ми повинні бути надзвичайно уважними до почутого, щоби часом не відпасти.”
ЄВРЕЇВ 2:1
Тут ми бачимо серйозну небезпеку: навіть те велике, що ми почули й отримали від Бога, можна поступово занедбати. Не тому, що Христос або спасіння стали менш цінними, а тому, що наше серце перестало належно триматися того, що отримало.
Прикро? Так!
Чи таке буває? Нажаль, теж ТАК:(
Цю біблійну закономірність можна описати приблизно так:
Але існує і протилежний шлях, що теж є теж біблійний:
Чи відбувається те саме між людьми?
Якщо перенести ці дві закономірності на стосунки між людьми, можна сформулювати так:
Шлях до знецінення людини:
Шлях до збереження цінності людини:
ТОБТО:
Часто буває так: ми починаємо знецінювати людей тоді, коли перестаємо помічати те, за що колись були їм вдячні.
Ось чому моє сьогодні побажання не лише молодим, але й кожному християнину досить зрозуміле і просте:
ЦІНУЙТЕ ОДИН ОДНОГО!!!
Як навчитись цінувати один одного?
1. Свідомо помічати цінність.
Ми часто перестаємо цінувати не тому, що щось стало менш цінним, а тому, що ми до цього звикли.
2. Перетворювати вдячність на слова.
Недостатньо просто подумати: «Я його ціную». Людина може ніколи про це не дізнатися.
Римлян 12:10: «…випереджайте один одного пошаною».
3. Не сприймати присутність і добро як належне.
Одна з небезпек близьких стосунків — думка: «Він і так повинен», «вона завжди це робить», «Бог і так благословляє».
Саме тут починається знецінення.
4. Показувати цінність діями.
Біблійна пошана — це не тільки почуття.
Якщо я ціную Бога — я віддаю Йому час, увагу, послух, найкраще, а не залишки.
Якщо я ціную людину — я слухаю її, знаходжу для неї час, допомагаю, служу, підтримую і рахуюся з її потребами.
Цінність Бога чи людини не зменшується від того, що ми до них звикли. Зменшується наша здатність цю цінність бачити.
Тому: ЦІНУЙТЕ ОДИН ОДНОГО!!!
Які бувають причини виникнення знецінення?
Забуття Божих благословень через достаток
Повторення Закону 8:11–14, 17–18.
Мойсей попереджає: коли людина насититься, побудує доми, примножить майно, її серце може загордитися, і вона забуде Господа. Тобто те, що колись сприймалося як Божий дар, з часом починає здаватися «нормою».
Відсутність вдячності
Римлян 1:21.
Невдячність у цьому тексті стоїть поруч із відмовою прославляти Бога.
Це дуже цікава біблійна думка: коли зникає вдячність, легко втрачається відчуття цінності Того, Від Кого все отримано.
Гордість і самодостатність
Повторення Закону 8:17.
«Моя сила та міць моєї руки здобули мені цей добробут».
Людина починає приписувати собі те, в чому раніше бачила Божу руку.
Звикання до святого
Малахії 1:6–8.
Священники продовжували служити Богові, але приносили Йому те, чого не принесли б навіть земному правителю. Бог прямо запитує: «Де пошана до Мене?»
Це приклад того, що можна залишатися релігійним і водночас внутрішньо знецінити Бога.
Відносини з Богом без пошани — МОЖЛИВІ, але вони ведуть виключно до знецінення:(
Любов до світу та інших бажань
1 Івана 2:15–16; Марка 4:18–19.
Турботи, багатство й інші бажання можуть настільки заповнити серце, що Боже слово стає безплідним.
Невіра через панібратство
Марка 6:1–6.
Люди в Назареті знали Ісуса як «теслю» і сина Марії. Близьке знайомство стало для них перешкодою побачити, Хто перед ними.
Тут добре видно принцип: близькість сама по собі не гарантує пошани.
Забуття того, що Бог уже зробив
Псалом 106:13, 21.
Ізраїль «скоро забув Його діла» і «забув Бога, свого Спасителя».
Забуття минулої Божої вірності змінює ставлення до Нього в теперішньому.
